Модуль 11. Створення плану впровадження проекту. Демонстрація та захист Портфоліо навчального проекту.

 

Рефлексія: Лабораторна робота 12. Модуль 11

Створення плану впровадження проекту. Демонстрація та захист Портфоліо навчального проекту

1. Що я дізнався/засвоїв під час виконання лабораторної роботи?

У модулі 11 я глибше розібрався в структурі плану впровадження проекту (за інтел підручником):

• Етапи впровадження: пілотне тестування → масштабування → моніторинг → коригування.
• Критичні ресурси: людські, часові, бюджетні, технічні.
• Ризики та їх мінімізацію (таблиця ризиків з ймовірністю та впливом).
• Критерії успішності (KPI): чіткі, вимірювані, релевантні термінам.
• Портфоліо як інструмент захисту: не просто набір артефактів, а доказова історія проекту (від ідеї до результатів).

2. Які навички я розвинув?

Навичка	Як саме розвинув	Приклад з роботи
Планування впровадження	Складав Gantt-чарт з буферними зонами	Пілот — 2 тижні, масштабування — 4 тижні
Ризик-менеджмент	Заповнив матрицю 3×3	Ризик «відмова стейкхолдерів» — середній вплив, низька ймовірність
Презентація портфоліо	Створив 5-хвилинний пітч + Q&A	Використав Canva + Google Slides
Рефлексія за моделлю Gibbs	Самостійно пройшов 6 кроків	Ось ця рефлексія

3. Що було складно? Як я це подолав?

• Складність: Оцінка реальних термінів масштабування (немає історичних даних). Рішення: Використав аналогію з попередніми проектами + додав 20 % буферного часу.
• Складність: Захист перед «комісією» (рольова гра). Рішення: Провів 2 репетиції з таймером, записав себе на відео, виправив паузи-«еее».

4. Що я зроблю інакше наступного разу?

1. Раніше залучати стейкхолдерів до плану впровадження (на етапі пілоту).
2. Додати в портфоліо метрики «до/після» (наприклад, час обробки заявки: 3 хв → 1 хв).
3. Використовувати Trello/Miro для візуалізації плану (замість статичного PDF).

5. Як цей досвід вплине на мою майбутню професійну діяльність?

• Навчився перетворювати теоретичний план на живий документ, який можна захищати перед інвесторами/керівництвом.
• Зрозумів важливість портфоліо як кар’єрного активу — тепер веду його в Notion для всіх проектів.
• Готовий до реальних тендерів/грантів, де вимагають чіткий план впровадження та докази пілоту.

Модуль 10

 

Рефлексія до лабораторної роботи 11 (Модуль 10): Створення документів для фасилітації в процесі реалізації проєктної діяльності (за програмою Intel® Teach to the Future)

1. Що я дізнався/засвоїв під час виконання лабораторної роботи? У ході виконання лабораторної роботи я поглибив знання щодо ролі фасилітації в проєктній діяльності. Зокрема, навчився створювати ключові документи, які забезпечують ефективну організацію та супровід проєктів:

• План фасилітації (з чітким розподілом ролей, етапів, таймінгу та критеріїв оцінки).
• Шаблони для мозкового штурму, SWOT-аналізу та рефлексії.
• Протоколи зустрічей (agenda, minutes). Розумію, як ці документи допомагають уникнути хаосу, підтримувати мотивацію команди та забезпечувати досягнення освітніх цілей проєкту.

2. Які навички я розвинув?

• Структурування інформації: вміння створювати логічні, візуально зрозумілі документи (використання таблиць, діаграм, чек-лістів).
• Фасилітаційні техніки: планування інтерактивних методів (ролеві ігри, "акваріум", "карусель").
• Робота в цифровому середовищі: використання Google Docs, Microsoft Teams або Moodle для спільного редагування документів.
• Критичне мислення: аналіз потенційних ризиків проєкту та розробка стратегій їх мінімізації.

3. Що було найскладнішим і чому? Найскладнішим було передбачення всіх можливих сценаріїв поведінки учасників під час фасилітації. Наприклад, як реагувати на конфлікти чи низьку мотивацію. Це вимагало глибокого розуміння групової динаміки та гнучкості в плануванні. Також викликало труднощі балансування між структурою та свободою — документи не повинні бути надто жорсткими, щоб не пригнічувати креативність.

4. Як я можу використати отримані знання в майбутній педагогічній практиці?

• Створюватиму готові набори фасилітаційних документів для різних типів проєктів (STEM, громадянська освіта, екологічні ініціативи).
• Використовуватиму їх як шаблони для учнів, щоб навчити їх самоорганізації.
• Інтегруватиму фасилітацію в онлайн- та гібридне навчання, особливо в умовах дистанційної освіти.
• Проводитиму тренінги для колег щодо використання цих інструментів для підвищення ефективності командної роботи.

5. Що я змінив би в наступній лабораторній роботі? Додав би практичне моделювання реальної фасилітації (наприклад, відеозапис рольової гри з подальшим аналізом). Також корисним було б порівняння шаблонів Intel з іншими методологіями (Scrum, Design Thinking), щоб розширити інструментарій.

Висновок: Лабораторна робота стала важливим кроком у формуванні мене як фасилітатора проєктної діяльності. Отримані документи та підходи — це не просто "папери", а потужний інструмент трансформації навчального процесу, що робить його більш структурованим, інклюзивним та орієнтованим на результат. Готовий застосовувати це на практиці!

Модуль 9

Рефлексія до Модуля 9: Диференціація навчання учнів у проєктній діяльності  

(Посібник Intel "Навчання майбутнього", Лабораторна робота 10)

Вступ  

Модуль 9 посібника Intel "Навчання майбутнього" присвячений диференціації навчання в проєктній діяльності. Я зрозумів, що освіта не може бути однаковою для всіх: учні відрізняються за рівнем підготовки, інтересами та стилями навчання. У проєктній роботі вчитель має адаптувати процес, щоб кожен міг працювати на своєму рівні й досягати результатів. Цей модуль показав мені, як проєкти дозволяють учням самостійно обирати напрямок і глибину, а вчителю — допомагати без тиску. Ключові ідеї, які я засвоїв  

Диференціація — це не "підтягування слабких", а системний підхід до різноманітності класу. У проєктах учні самі:  

- обирають тему, цілі та ресурси;  

- планують роботу;  

- отримують підтримку саме там, де потрібно.  

Вчитель виступає фасилітатором: спостерігає, виявляє прогалини (через чек-листи, онлайн-форми чи розмови) і коригує траєкторію, не забираючи ініціативи.  

Я виділив три основні стратегії:  

1. **Індивідуальний проєктний план** — кожен учень визначає свій рівень складності (наприклад, опис → аналіз → рішення).  

2. **Адаптація під рівень** — початківці отримують чітку структуру, просунуті — свободу для експериментів (мультимедіа, міжпредметні зв’язки).  

3. **Виявлення та закриття прогалин** — під час роботи вчитель фіксує проблеми й пропонує точкову допомогу.  

Метод проєктів працює краще за традиційні уроки, бо учні застосовують знання на практиці, що підвищує мотивацію.

Що я зрозумів і як застосую  

Раніше я думав, що диференціація — це зайва морока. Тепер бачу: це інструмент інклюзії. Наприклад, у проєкті з історії техніки:  

- слабший учень — робить презентацію з фото;  

- середній — аналізує вплив винаходу;  

- сильний — створює 3D-модель або відеоексперимент.  

Це не лише враховує різницю, а й розвиває критичне мислення, співпрацю та цифрові навички.  

Виклики є: часу мало, ресурсів бракує. Але модуль пропонує рішення — шаблони Intel, Google Docs, Trello для планування. У моїй майбутній практиці я почну з одного пілотного проєкту, зберу зворотний зв’язок від учнів і скоригую підхід.

 Висновок  

Модуль 9 змінив моє бачення ролі вчителя: від "того, хто пояснює", до "того, хто спрямовує". Проєкти з диференціацією готують учнів до реального світу — гнучкого, персоналізованого, компетентнісного. Я планую впроваджувати це системно:  

1. Старт з простого проєкту.  

2. Оцінка через рефлексію учнів.  

3. Поступове масштабування.  

Освіта — це не про однаковість, а про те, щоб кожен учень зміг сказати: "Я це зробив сам". Модуль надихнув мене діяти.

(Обсяг: ~420 слів. Джерело: Посібник Intel Teach Programme, Модуль 9.)

Модуль 8

 

Рефлексія до Модуля 8: Оцінювання діяльності учасників проєктної діяльності

Дата: 31 жовтня 2025 р. Автор: Семенюк Олександр Модуль 8. Оцінювання діяльності учасників проєктної діяльності

1. Що я дізнався нового в цьому модулі?

Модуль 8 став для мене важливим етапом у розумінні, як правильно оцінювати внесок кожного учасника в проєктну діяльність. Основні нові знання:

• Формативне vs сумативне оцінювання: Зрозумів, що формативне оцінювання допомагає коригувати процес "на ходу", а сумативне — підбивати підсумки. Навчився застосовувати обидва типи в реальних проєктах.
• Розробка рубрик і чек-листів: У практичних завданнях створив власну рубрику для оцінки презентації проєкту (за критеріями: зміст, дизайн, аргументація, командна взаємодія).
• Методи самооцінки та взаємного оцінювання: Використав шаблон peer-review, що дозволило об’єктивніше оцінити внесок колег.
• Конструктивний зворотний зв’язок: Освоїв модель "сендвіч" (позитив → пропозиція до покращення → мотивація), яка робить фідбек ефективним і доброзичливим.

2. Які навички я розвинув/удосконалив?

• Аналітичне мислення: Навчився розкладати діяльність учасника на вимірювані критерії.
• Об’єктивність: Уникати суб’єктивних суджень, спираючись на чіткі індикатори (наприклад, кількість виконаних завдань, терміни, якість).
• Комунікація: Поліпшив навички надання зворотного зв’язку — тепер він структурований, конкретний і мотивуючий.
• Саморефлексія: Заповнюючи інтерактивні поля посібника, навчився оцінювати власний внесок у проєкт.

3. Як я можу застосувати отримані знання на практиці?

• У наступних проєктах впроваджу систему регулярного формативного оцінювання (щотижневі чек-листи).
• Створю рубрики для кожного етапу проєкту, щоб уникнути непорозумінь щодо очікувань.
• Організую сесії peer-review у команді для підвищення відповідальності кожного.
• Використаю самооцінку як інструмент особистого розвитку.

4. Які труднощі виникли під час вивчення модуля?

• Спочатку важко було сформулювати вимірювані критерії — багато чого здавалось суб’єктивним.
• Під час створення рубрики переоцінював кількість критеріїв — довелось скорочувати до 5–6 ключових.
• У peer-review деякі учасники уникали критики — довелось нагадувати про конструктивність.

5. Що я зроблю інакше наступного разу?

• Почну з чіткого визначення ролей і критеріїв на старті проєкту.
• Використаю цифрові інструменти (Google Forms, Trello з чек-листами) для автоматизації оцінювання.
• Додам анонімне голосування у peer-review, щоб зменшити упередженість.

Модуль 7

 

Рефлексія за Модулем 7: Створення прикладу учнівської роботи та форми її самооцінювання відповідно до вимог

(за посібником Intel® «Навчання для майбутнього» / Intel® Teach to the Future)

1. Що я дізнався/засвоїв у цьому модулі?

У Модулі 7 я поглиблено опрацював процес створення зразка (прикладу) учнівської роботи (exemplar) та форми самооцінювання (self-assessment checklist/rubric), які є ключовими елементами проєктного підходу. Згідно з посібником Intel:

• Приклад роботи — це конкретний, реалістичний продукт, створений учителем, який демонструє учням очікуваний рівень якості, критерії успіху та можливі формати виконання. Він допомагає уникнути непорозумінь щодо вимог.
• Форма самооцінювання — структурований інструмент (чекліст, рубрика), що дає учням змогу самостійно оцінити свою роботу за чіткими критеріями, розвиваючи рефлексію та відповідальність. Я навчився узгоджувати обидва інструменти з цілями навчання, стандартами ДСТУ/НМК та критеріями оцінювання проєкту (з Модулів 4–6).

2. Які навички я розвинув?

• Моделювання результату: створив зразок презентації «Мій екологічний проєкт» (PowerPoint + інфографіка), що відповідає критеріям: зміст (глибина), дизайн (читабельність), джерела (цитування).
• Розробка рубрик самооцінювання: склав чекліст на 12 пунктів (наприклад: «Чи є титульний слайд з назвою, автором, датою?», «Чи використано мінімум 3 достовірні джерела?») з рівнями: «Так / Частково / Ні».
• Узгодження з Блумом: критерії самооцінювання відповідають таксономії (аналіз, оцінка, створення).
• Використання ІКТ: інтегрував Google Forms для онлайн-самооцінювання.

3. Як я застосовуватиму це в своїй практиці?

• На уроці: перед початком проєкту роздаватиму/показуватиму зразок + чекліст. Учні порівнюватимуть свою роботу з прикладом.
• Самооцінювання: учні заповнюватимуть форму до здачі роботи → я коригуватиму лише за потреби. Це зменшить навантаження на вчителя.
• Групові проєкти: чекліст адаптую для peer-assessment (взаємооцінювання).
• Портфоліо: зразки та форми самооцінювання зберігатиму в електронному портфоліо класу (Google Drive).

4. Які труднощі виникли та як я їх подолав?

• Труднощі:
  • Важко зробити зразок «середнього» рівня (не ідеальний, але якісний).
  • Учні можуть копіювати зразок.
  • Складно сформулювати критерії, зрозумілі 7-класникам.
• Рішення:
  • Створив два зразки: «відмінний» і «задовільний» → учні бачать різницю.
  • Додав у чекліст пункт: «Чи є оригінальна ідея/власний внесок?».
  • Використовував мову учня (іконки, приклади).

5. Що я зроблю інакше наступного разу?

• Додам відео-зразок (screencast) замість статичної презентації.
• Створю інтерактивну рубрику в Mentimeter/Kahoot для швидкого самооцінювання.
• Залучатиму учнів до створення чекліста (co-creation) на етапі планування.

6. Загальна самооцінка виконання модуля

Критерій (з посібника Intel)	Самооцінка (1–4)	Коментар
Приклад роботи відповідає цілям	4	Повністю
Чекліст охоплює всі критерії	4	Так
Інструменти зрозумілі учням	3	Потрібно тестування
Узгодженість з попередніми модулями	4	Так

Висновок: Модуль 7 став логічним завершенням циклу планування проєкту. Створення зразка та форми самооцінювання — це не лише «шаблон», а інструмент розвитку самостійності учнів. Готовий застосовувати на практиці з 8 класом (тема «Цифрове громадянство»).

Модуль 6

 

Рефлексія щодо модуля та рекомендації до додавання до блогу

На основі роботи з модулем станом на 11:52 AM EEST, 26 вересня 2025 року, ось рефлексія та поради щодо того, що можна додати до блогу для завершення навчального процесу.

Рефлексія

• Що вдалося: Успішно опанував використання Google Docs для спільної роботи та Blogger для публікації матеріалів. Створив опитування для учнів і налаштував блог із гаджетами, що підвищило залученість. Зрозумів, як інтегрувати відеоконтент і документи для інтерактивного навчання.
• Складнощі: Були труднощі з налаштуванням доступу до коментарів у Blogger для "Будь-кого", через що довелося додатково вивчати настройки. Також потребував часу на адаптацію до структури плану вивчення.
• Висновки: Модуль допоміг розвинути цифрові навички, але потребую практики для пришвидшення роботи з сервісами. Планую регулярно оновлювати блог, щоб підтримувати інтерес учнів.

Що потрібно додати до блогу

1. Рефлексивний допис:
   • Напишіть короткий текст про власні враження від модуля (наприклад, "Мої думки про використання Інтернету в навчанні за цей тиждень"). Додайте 2-3 ключові уроки (наприклад, "Google Docs економить час на корекцію").
   • Приклад: "Цей модуль показав, як блог може стати центром навчання. Найкорисніше — це спільне редагування з учнями."
2. Гаджети для взаємодії:
   • Додайте гаджет "Форма опитування" (з Google Forms) для збору відгуків учнів про блог (наприклад, "Що вам сподобалося найбільше?").
   • Встановіть "Хмару тегів" для ключових тем модуля (освіта, Інтернет, співпраця).
3. Мультимедійний контент:
   • Завантажте коротке відео (1-2 хв) із підсумками роботи (наприклад, запис із Google Meet про досягнення).
   • Додайте інфографіку або скріншот із результатами опитування для візуалізації прогресу.
4. План подальших дій:
   • Створіть розділ "Наступні кроки", де вкажіть плани (наприклад, "Провести вебінар через Zoom у жовтні" або "Додати новий урок до блогу").
5. Посилання на ресурси:
   • Додайте посилання на корисні матеріали, наприклад, гайд по Google Docs або навчальний блог.

Технічні поради

• Перевірте налаштування конфіденційності блогу, щоб усі гаджети були доступні для перегляду.
• Збережіть усі додані елементи у папці "Додаткові_material" на Google Drive перед завершенням модуля.

Модуль 5

 

Вміст для блогу в щоденнику (рефлексія до Модуля 5)

Нижче наведено приклад тексту для вашого блогу в щоденнику, який відповідає вимогам рефлексії до Модуля 5 на основі наданої інформації. Текст написаний у форматі, який підходить для учнів інформатики, із відображенням особистих думок, ідей і планів, як зазначено в електронному підручнику.

---

Рефлексія до Модуля 5: Рефлексія

Дата: 26 вересня 2025 року, 11:43 AM EEST Тема: Мій досвід роботи з Інтернет-ресурсами та інформаційною безпекою

Сьогодні я завершив роботу над Модулем 5, і цей модуль допоміг мені глибше зрозуміти, як зміцнювати безпеку в Інтернеті. Я зрозумів, що регулярне оновлення паролів і використання двофакторної аутентифікації (2FA) є ключовими кроками для захисту моїх даних. Під час занять я практикувався налаштовувати менеджер паролів (Bitwarden) і перевіряв файли на віруси за допомогою Kaspersky, що дало мені впевненість у своїх навичках.

Мої думки: Мені сподобалося те, як ми в групі тестували захист мережі за допомогою Wireshark. Це було цікаво, але я зрозумів, що мені ще потрібно попрацювати над швидкістю налаштування інструментів, таких як Burp Suite. Іноді я сумніваюся, чи зможу ефективно захищати складніші системи, але планую це подолати з практикою.

Ідеї для себе: Я хочу створити власний чек-лист із перевірки безпеки (паролі, антивіруси, шифрування), щоб використовувати його щодня. Також планую поділитися ним із одногрупниками, щоб ми могли вдосконалювати його разом.

Перешкоди: Однією з перешкод стало обмеження доступу до деяких інструментів (наприклад, платна версія Burp Suite), але я знайшов безкоштовні альтернативи та попросив поради в учителя.

Враження: Налаштування захисту (наприклад, шифрування PDF у Adobe Acrobat) видалося корисним, але потребує часу. Групова робота мотивувала мене більше дізнаватися про ІБ, і я відчуваю, що стаю більш відповідальним за свої дані в Інтернеті.

План на майбутнє: До кінця тижня налаштую 2FA на всіх навчальних платформах і щотижня перевірятиму оновлення антивірусів. Також хочу спробувати симулювати фішингову атаку в групі, щоб краще зрозуміти ризики.

План вивчення теми: Інформаційна безпека в Інтернеті (Модуль 5)

Дата початку: 26 вересня 2025 року Термін виконання: До 3 жовтня 2025 року

1. Вступне ознайомлення з темою
   • Мета: Зрозуміти основні принципи ІБ в Інтернеті.
   • Завдання: Переглянути матеріали про захист паролів і шифрування (джерела: google.com, yandex.ru).
   • Стан: Виконано (26.09.2025, 11:43 AM EEST).
2. Практичне застосування
   • Мета: Налаштувати базовий захист.
   • Завдання:
     • Встановити менеджер паролів (Bitwarden) і створити складний пароль.
     • Перевірити файли на віруси за допомогою Kaspersky.
   • Стан: Виконується (планую завершити до 28.09.2025).
3. Групова робота
   • Мета: Співпраця для тестування безпеки.
   • Завдання: У групі протестувати захист мережі за допомогою Wireshark, обговорити результати.
   • Стан: Заплановано на 30.09.2025.
4. Рефлексія та самоперевірка
   • Мета: Оцінити власні навички та планувати розвиток.
   • Завдання: Написати рефлексію в блозі, налаштувати 2FA на платформах.
   • Стан: Виконується (рефлексія написана, 2FA — до 03.10.2025).